Основна і старша школа
У
2013/2014 навчальному році з учнів 5-х
класів починається поступовий перехід основної школи на новий зміст освіти,
визначений Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти
(затверджений постановою КМУ від 23 листопада 2011р. № 1392).
Освітня
галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами
"Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" або
інтегрованим курсом "Мистецтво", рішення
про що приймає загальноосвітній навчальний заклад (відповідно до нових
Типових навчальних планів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409).
Нова
навчальна програма «Мистецтво» для 5-9
класів (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Соцька, Г.Кузьменко, Ж.Марчук,
О.Константинова, Л.Паньків, І. Гринчук, Н.Новікова, Н.Овіннікова) розміщена на офіційному веб-сайті
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), та
видрукувана у фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№
1-2 за 2013 рік).
Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів
ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу
ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування
художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в
творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
·
виховання в
учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток
художніх інтересів, естетичних ідеалів;
·
формування
системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
·
розвиток умінь
сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
·
стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
·
розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
·
формування
потреби в естетизації середовища та готовності до участі
у соціокультурному житті.
Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:
·
наступності
між початковою, основною і старшою школою;
·
поєднання
загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту
освіти;
·
інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
·
креативності
(пріоритет творчої самореалізації);
·
варіативності
змісту, методів, технологій;
·
діалогічності, полікультурності.» [7, 2].
Структура програми «Мистецтво» забезпечує цілісність змісту мистецької
освіти в основній школі. Програма складається з блоків відповідно до навчальних
предметів: «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс
«Мистецтво».
За
роками навчання з 5 по 7 клас для всіх предметів художньо-естетичного циклу
програма «Мистецтво» побудована за тематичним принципом і охоплює
такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва, але змістове наповнення
конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми – відповідний
зміст і вимоги до кожного з навчальних предметів освітньої галузі, а також
визначено компетентності, що діти набувають на кінець навчального року
відповідно з кожного навчального предмета.
Програма
передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного
розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати
мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії
їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові
завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про
необхідну кількість часу для виконання практичних .творчих робіт, втілюючи «діяльнісно-розвиваючу» парадигму навчання.
У 5 класі вивчається тема року «Види образотворчого мистецтва», з якої
на розділ «Графіка» варто відвести 8 годин, «Живопис, кольорознавство» – 8
годин , «Скульптура та декоративно-прикладне
мистецтво» – 10 годин, «Взаємодія
образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва» (архітектурою, літературою,
музикою, театром, цирком, кіно) – 8 годин.
Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:
·
розрізняти види образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності
творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інтерпретувати їх
зміст;
·
розуміти взаємодію образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтва з
іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком,
кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій
діяльності;
·
виконувати творчі роботи у
різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва,
виготовляти сувеніри ( індивідуально,
в колі однолітків, в родині);
·
висловлювати власні судження про
образотворче та декоративно-прикладе мистецтво, виявляти естетичне ставлення
до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтва, співпрацювати в групах;
|
проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва.» [7, 7].
Відповідно
до нової програми та результатів Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників
Міністерством рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі
загальноосвітніх навчальних закладів такі підручники для 5 класу:
- «Мистецтво» (інтегрований курс) авт. Л.Масол, видавництво «Світоч»;
- «Образотворче мистецтво» авт. С.Желєзняк, О.Ламонова, видавництво «Ґенеза».
Зміст підручника
інтегрованого курсу «Мистецтво» авт.
Л.Масол
побудовано за моделлю інтеграції мистецьких знань; це
передбачає інтегрування домінантних змістових ліній – музичного та
образотворчого мистецтв, які органічно поєднуються в єдиний тематичний цикл і
збагачуються елементами хореографії, театру, кіно, які входять до
мистецько-синтетичної змістової лінії.
За умов інтеграції навчального матеріалу змістові лінії – музичне та образотворче мистецтво –
зберігають відносну автономність, адже кожному з них присвячено окремі
блоки підручника і кожний послідовно реалізує в рамках спільної теми дидактичні
завдання, притаманні засвоєнню мови саме цього виду мистецтва.
Зокрема, учні під час сприймання та інтерпретації музики мають
усвідомити такі основоположні поняття музичного мистецтва, як елементи мови
музики і музичні засоби виразності у 5 класі (мелодія, ритм, лад, темп, тембр,
динаміка, регістр). З-поміж основ образотворчого мистецтва учні 5-го класу в
процесі сприймання та власної практичної діяльності опановують такі важливі
поняття, як засоби виразності графіки (крапка, лінія, пляма, штрих), живопису
(теплі й холодні основні та похідні кольори й відтінки), форма й розмір
предметів, розташування зображень на аркуші (формат, композиція, лінія
горизонту, плановість), види й специфіку декоративно-ужиткового мистецтва
(орнамент, стилізація, декор, розпис, вишивка, кераміка, народна іграшка тощо).
Із синтетичними видами мистецтва - театром, кінематографом, хореографією,
цирком, а також різноманітними художніми явищами сучасності, що репрезентують
яскравий синтез і взаємодію мистецтв - знайомить учнів, відповідно до програми, другий розділ
підручника. Зміст підручника побудований за діалогічним принципом – текстові
частини доповнюються різними видами запитань і завдань. У підручнику наявні
підсумкові тестові завдання-узагальнення, структуровані за рівнем складності.
Підручник «Образотворче мистецтво» авт. О. Калініченко, Л. Масол побудовано за тематичним принципом,
головною об’єднавчою темою якої є тема
космічної подорожі, яку супроводжує постійний герой-комунікатор – СФЕРА. У
змісті систематично і послідовно розкривають перед учнями світ видів
образотворчого мистецтва, який вони опановують під час уявної фантастичної подорожі на
Міжгалактичний мистецький фестиваль. Ця експедиція складається з послідовних етапів і подій.
Підручник вміщує зразки творів класичного і
сучасного мистецтва як доповнення до основного тексту: репродукції творів
графіки, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, шрифтів тощо,
а також зразки творів для підготовки учнів до виконання практичного завдання. Ураховано принцип
варіативності художньо-практичних завдань, які учень самостійно вибирає з
кількох запропонованих варіантів. Рубрики «Мистецтво планети Земля» і
«Скарбничка мистецької мудрості» дають змогу на тлі провідної космічної
тематики демонструвати школярам шедеври класичного мистецтва та розкривати
секрети образотворчої діяльності загалом. Для підвищення пізнавальних інтересів
школярів введено рубрику «Конкурс мистецьких ерудитів». Для
засвоєння складних
мистецьких понять і термінів слугує «Словник-путівник».
Підручник «Образотворче мистецтво»
авт.. С.Железняк, О.Ламонова використовує академічний підхід до навчання малюванню.
Підручник знайомить учнів з особливостями мови кожного із різновидів
образотворчого мистецтва ( графіки, живопису, скульптури) та
декоративно-ужиткового мистецтва, а також різноманітними можливостями
практичного впровадження цих видів мистецтва у художніх образах. У підручник вміщено
рубрики, що знайомлять учнів з творчістю видатних митців, різноманітними
секретами художньої майстерності - художніми техніками та етапами роботи над
ними.
Учні 6-7 класів у 2013/2014
навчальному році продовжуватимуть навчатися за навчальними
програмами «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін. вид.
«Перун», 2005 р. –С.60−92) та «Мистецтво. 5-8 кл.». (авт. Л.М. Масол, О.В.
Гайдамака та ін. вид. «Перун», 2005. − С.122−160).
Програми
для 5-7 класів передбачають систематизацію знань, отриманих у молодшій школі,
збагачуючи їх новою інформацією, використовують наступність у викладанні
предмета, розвивають бачення, творчий потенціал та інтерес до набутих знань з
основ образотворчої грамоти, засобами мистецтва формують художньо-естетичну і
творчу свідомість.
Загальновідомо, що ефективна художня діяльність учнів
пов’язана зі сприйманням (слухання та споглядання творів мистецтва й
естетичного в навколишньому) і практичною художньо-творчою роботою (спів,
музикування, малювання, ліплення тощо). Цілісна культурологічна модель
художньо-естетичного виховання, яка базується на комплексному вивченні різних
видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів,
їхнього творчого потенціалу та базових компетентностей. Саме це й актуалізує
втілення у педагогічну практику ідеї - «Міжпредметні
зв’язки та інтеграція мистецтв як засіб розвитку художньої творчості учнів на
уроках образотворчого мистецтва». Вона може сприяти активізації раніше
засвоєних знань відповідно до теми уроку, емоційного відчуття та образного
уявлення процесуальності творення художнього образу. Найбільш актуальним та
результативним механізмом здійснення цих завдань, є інтеграція предметів
художньо-естетичного циклу. Відповідно до «Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи» та основних положень
сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію та інтеграцію мистецтв у
поліхудожньому розвитку школярів (автори Шевченко Г.П., Юсов Б.П.), у якості
провідного освітнього компоненту може успішно виступати образотворче мистецтво.
Творче використання на уроках образотворчого мистецтва елементів інноваційних технологій (інтегративні
– Є.Бєлкіна, О.Давидова, С.Коновець, Л.Масол, Н. Миропольська; діалогу культур
– В.Біблер, інтерактивні – О.Пометун, Л.Пироженко; розвивального навчання
(проблемно-евристичні) – Л.Виготський, Л.Занков, Д.Ельконін; ігрові – Л.Виготський,
Н.Кудикіна, Л.Масол та інформаційні – М.Жолдак, С.Пейперт, І.Роберт) забезпечує
формування стійкого інтересу учнів до навчальної діяльності, результатом якого
є не тільки підвищення базового рівня знань, а й розвиток мислення, вміння і
бажання працювати самостійно. Застосовуючи елементи інтерактивного навчання,
проблемні ситуації, дослідницьку діяльність, евристичні бесіди, дискусії,
творчі завдання, ігрові технології навчання, метод проектів, кращі вчителі
досягають високого рівня навчальної та позакласної діяльності. Вони виявляють
індивідуальні здібності і нахили дітей, створюють умови для подальшого їх
розвитку. Це забезпечує високу результативність і якість навчання.
Доцільне
поєднання вищезазначених технологій дає змогу визначити особливості інтеграції
змісту навчальних предметів та різних видів мистецтв для поліхудожнього
розвитку учнів на кожному уроці, а саме:
·
Випереджувальне
завдання на підбір матеріалу з урахуванням вікових особливостей учнів відповідно
програм предметів: історії, природознавства, літератури, музичного мистецтва…
·
Обрання макроструктури проведення уроку.
Визначення спільних понять (міжпредметні і міжмистецькі).
Так в музиці і образотворчому мистецтві спільними є ритм, композиція, форма,
симетрія, етюд-картина, камерний портрет тощо.
Для успішної практичної діяльності учнів (на яку
відводиться не менше 25 – 30 хвилин уроку) вчитель має допомогти їм оволодіти
засобами виразності, що досягається постійними вправляннями. «Для того, щоб ці
вправляння не знижували інтересу дітей до митецької діяльності, вони повинні
бути не лише технічними (спрямованими на формування певної навички), а й мати
художнє (естетичне) забарвлення. Робота над технікою виконання водночас є
роботою над його виразністю (художністю), при цьому оволодіння навичками є
засобом для досягнення цілі» – створення художньо-образного продукту (малюнка,
аплікації, пісні, вірша, танцю тощо) [9; 457]. Виконання вправ, зазвичай,
пов’язано з наслідуванням. Механічне багаторазове повторення може викликати в
учнів відразу, тому бажано, щоб «кожен новий повтор ставав несхожим на
попередній, перетворювався на більш досконалу копію зразка» [10; 149] і на якомусь
етапі перетворився у творчий пошук ініційований не лише вчителем, а й самим
учнем.
Особливості оцінювання результатів навчання
«Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює
багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної,
коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,
прогностичної функцій.
Об’єктами перевірки та оцінювання
результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
· предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні
та діяльно-творчі);
· міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й
ставлення);
· ключові (загальнокультурні,
інформаційно-комунікативні, соціальні).
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі
«Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не
рівень його недоліків і прорахунків, а
рівень особистісних досягнень. Як
відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності
(музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне
образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому
індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно
важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати
різних видів діяльності учнів -
інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, - дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не
пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх
здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання,
активністю, ініціативністю.
До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу,
коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне).
Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.» [7; 5].
У 2013 - 2014 н.
р. діяльність педколективів, навчальних закладів, методичних служб, органів
управління освітою має бути спрямоване на
підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом:
- активного впровадження в навчальний
процес інтерактивних форм і методів мистецької освіти;
- створення умов для переходу на новий
зміст мистецької освіти, починаючи з
учнів 5-х класів;
- виховання у дітей та молоді цілісної
системи цінностей і духовних пріоритетів.
Немає коментарів:
Дописати коментар